Одеський національний академічний театр опери та балету — один з найгарніших театрів світу, побудований у 1887 році у стилі необароко. Театр є одним з символів Одеси та визначною архітектурною пам'яткою. Глядацька зала виконана у стилі пізнього французького рококо з чотирма ярусами лож та розкішним ліпним декором. Стеля зали прикрашена розписами за мотивами творів Шекспіра. Фоє театру має мармурові сходи та дзеркальні зали. Театр розташений у самому центрі Одеси, поруч з Приморським бульваром та Потьомкінськими сходами. Будівля театру внесена до списку ЮНЕСКО під посиленим захистом.

Потьомкінські сходи — один з найвідоміших символів Одеси, побудований у 1841 році за проектом архітектора Франца Боффо. Сходи складаються з 192 сходинок і мають висоту 27 метрів. Сходи з'єднують Приморський бульвар з портом. Головна особливість Потьомкінських сходів — оптична ілюзія: при огляді знизу видно лише площу між сходами, а при огляді зверху — лише самих сходів. Ширина сходів зменшується догори, що посилює ілюзію. Сходи стали всесвітньо відомими завдяки фільму Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін» (1925 р.), який увійшов в історію кінематографа завдяки знаменитій сцені на сходах.

Палац Розумовського — палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського, побудований у 1799–1803 роках у стилі класицизму в смт Батурин Чернігівської області. Палац є єдиним зразком палацової архітектури доби класицизму в Україні, що зберігся. Автор проекту — шотландський архітектор Чарльз Камерон. Палац має два поверхи, парадний двір та парк. Інтер'єри прикрашені ліпниною, паркетними підлогами та розписами. Палац відновлений і функціонує як музей. Батурин був столицею Гетьманщини, а палац Розумовського — останньою резиденцією українських гетьманів.

Скала-Подільський замок — замок-палац XVI століття, розташований у смт Скала-Подільська Тернопільської області. Замок був резиденцією родин Тарлів та Потоцьких. Побудований як оборонна споруда, пізніше перебудований у палац. Замок розташований на високому березі річки Збруч. Комплекс включав житлові приміщення, оборонні вежі та підземелля. Скала-Подільський замок є одним з замків Поділля, що зберіг риси як оборонної, так і палацової архітектури.

Бучацький замок — руїни замку XIV століття, розташовані на пагорбі над річкою Стрипа в місті Бучач Тернопільської області. Замок належав родині Потоцьких та був однією з найважливіших фортець Поділля. Замок мав потужні оборонні стіни, вежі та рів. У XVIII столітті замок був перебудований у палац, але пізніше занепав. До нашого часу збереглися руїни стін та фрагменти веж. З пагорба відкриваються мальовничі краєвиди на долину Стрипи. Бучач відомий також ратушею XVIII століття та монастирем базиліан.

Шолоховський (Токівський) водоспад — мальовничий каскад на річці Каменка поблизу села Шолохове Апостоловського району Дніпропетровської області. Висота водоспаду — близько 4 метрів. Водоспад є геологічною та гідрологічною пам'яткою природи. Бурхливі потоки води створили серед гранітних скель унікальний оазис у степовій місцевості. Водоспад є одним з небагатьох рівнинних водоспадів України і популярним місцем відпочинку жителів Дніпропетровщини. Поруч знаходиться Токівський гранітний кар'єр.

Джуринський (Червоногородський) водоспад — найвищий рівнинний водоспад України, висота 16 метрів. Розташований на річці Джурин поблизу села Нирків Чортківського району Тернопільської області. Водоспад складається з трьох каскадів, найвищий з яких має висоту 16 метрів. Вода спадає вуглевими схилами Червоногородського каньйону, утворюючи мальовничий потік. Поруч знаходяться руїни Червоногородського замку — однієї з наймальовничіших пам'яток Поділля. Водоспад входить до десяти найкрасивіших місць України.

Водоспад Правич — мальовничий водоспад поблизу села Мислівка Калуського району Івано-Франківської області. Розташований на одному з лісових потоків, що стікає з гірських схилів Карпат. Вода спадає кам'яними уступами, утворюючи каскадний потік. Водоспад оточений густим мішаним лісом і є одним з менш відомих природних об'єктів Прикарпаття, який приваблює любителів дикої природи.

Великий Гук — найбільший з групи Буковинських водоспадів на річці Пистинька в Косівському районі Івано-Франківської області. Висота водоспаду — близько 14 метрів. Вода стрімко падає з кам'яного уступу, утворюючи могутній потік. Буковинські водоспади — каскад з кількох водоспадів різної висоти на річці Пистинька, серед яких Великий Гук є найвищим і найвідомішим. Водоспад оточений мальовничими скелями та буковим лісом.

Водоспад Дзвінка — мальовничий водоспад поблизу села Великий Рожин Косівського району Івано-Франківської області. Водоспад оточений легендою про заборонене кохання двох молодих людей, яка дала йому назву. Вода спадає кам'яними схилами серед густого лісу, утворюючи мальовничий потік. Водоспад є одним з менш відомих, але дуже атмосферних куточків Косівщини, який приваблює любителів тихого відпочинку на природі.

Бухтівецький водоспад — один з найвідоміших водоспадів Українських Карпат, гідрологічна пам'ятка природи. Розташований на річці Бухтівець (притока Бистриці Надвірнянської) у масиві Ґорґани, поблизу села Букове Надвірнянського району Івано-Франківської області. Висота водоспаду — близько 7 метрів. Вода падає каскадом по кам'яних схилах, утворюючи мальовничий потік. Водоспад оточений скельними стінами та буковим лісом. Один з найпопулярніших природних об'єктів для туристів на Прикарпатті.

Воєводин водоспад — один з найвищих водоспадів Закарпаття та України. Розташований на потоці Воєводин у межах Державного заказника «Соколові Скелі», за 12 км на північ від села Тур'я Поляна Перечинського району Закарпатської області. Висота водоспаду — близько 24 метри. Водоспад каскадного типу, вода стрімко спадає кам'яними схилами. Потік бере початок на Полонині Руна. Водоспад захований серед густого лісу і є одним з наймогутніших на Закарпатті.

Качанівка — палацово-парковий ансамбль XIX століття, розташований у селі Качанівка Ніжинського району Чернігівської області. Маєток був збудований у стилі класицизму, парк закладений у пейзажному стилі. Качанівка відома як культурний центр — тут бували Т. Шевченко, М. Гоголь, М. Лисенко, П. Чайковський. У палаці розміщується музей. Парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. На території знаходяться ставки, алеї, скульптури.

Стрийський парк — один з найкращих міських парків України, розташований у Львові на вулиці Стрийській. Закладений у 1879 році за ініціативою міського радника Станіслава Немчиновського. Площа — близько 52 га. Парк створений у пейзажному стилі за проєктом інженера Арнольда Рьорінга. На території парку знаходяться ставки з лебедями, альпійські гірки, скульптури, алеї, мальовничі містки. Парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Один з улюблених місць відпочинку львів'ян та туристів.

Парк «Буки» — мальовничий парк у селі Буки Сквирського району Київської області. Створений на місці колишнього сміттєзвалища ентузіастами на чолі з місцевим жителем. Парк поєднує природні ландшафти з авторськими скульптурами, альтанками, містками. На території знаходяться ставки, каскадний водоспад, алеї дерев та чагарників. Парк став популярним туристичним об'єктом та прикладом успішної рекультивації.

Тростянецький дендрологічний парк — один з найбільших дендропарків України, заснований у 1833 році Іваном Михайловичем Скоропадським. Розташований у смт Тростянець Ічнянського району Чернігівської області. Площа — 196 га. Парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Колекція налічує понад 600 видів та форм дерев і чагарників. На території парку знаходяться ставки, алеї екзотичних дерев, мальовничі галявини, брама-беседка, могила засновника.

Ужанський національний природний парк — національний парк у Закарпатській області, створений у 1999 році. Площа — 46147 га (461.47 км²). Розташований у басейні верхів'я річки Уж, на кордоні зі Словаччиною та Польщею. Парк входить до транскордонного Східнокарпатського біосферного резервату ЮНЕСКО. Охороняє букові праліси, гірські ландшафти Верховинського хребта. На території парку знаходиться Ужоцький перевал та джерело річки Уж. Парк є частиною об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат».

Вижницький національний природний парк — національний парк у Чернівецькій області, створений у 1995 році. Розташований у басейні річки Черемош. Площа — понад 11 тисяч гектарів. Парк охороняє карпатські ландшафти — букові та ялинові ліси, гірські потоки, водоспади. Річка Черемош популярна серед туристів для водного туризму (рафтинг). На території парку збережені праліси, що входять до об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат».

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» — національний парк у Львівській області, створений 11 лютого 1999 року. Площа — 35684 га. Розташований на північно-східному макросхилі Українських Карпат. Парк охороняє унікальні букові праліси (частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО), гірські потоки, водоспади (Кам'янка) та скелі Довбуша. На території парку знаходяться популярні туристичні вершини: Парашка (1268 м), Високий Верх (1242 м), Тростян (1235 м). Парк пропонує численні піші маршрути різної складності та є важливим центром екотуризму на Львівщині.

Гора Темнатик (1343 м) — вершина на полонині Боржава, розташована в її північно-західній частині. З вершини відкриваються краєвиди на Боржавський хребет та село Воловець. Популярна для одноденних походів.

Кам’янецький водоспад (Кам'янка) — це одна з найпопулярніших гідрологічних пам'яток природи у Львівській області, розташована на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». • Висота та структура: Водоспад має висоту близько 6–7 метрів. Він складається з одного каскаду, який гігантська скельна брила розділяє на два потужні паралельні потоки. • Повноводність: Найбільш ефектно водограй виглядає навесні під час танення снігів або влітку після затяжних дощів, коли вода з гуркотом розбивається об масивні пісковики. • Локація та краєвид: Водоспад оточений дикими прямовисними скелями та густим лісом. Поруч облаштовано зручний оглядовый майданчик, зони відпочинку та сувенирний ринок з карпатськими смаколиками. • Сусідні атракції: Буквально в пішій доступності від нього знаходяться містичне Мертве (Журавлине) озеро та джерело з лікувальною сірководневою водою типу «Нафтуся».

Гора Гимба (1497 м) — вершина на полонині Боржава, відома завдяки доступності через крісельний витяг з села Пилипець. Популярна серед початківців та сімей з дітьми. На схилах працює парапланеризм. Поруч — чайна «Сурія» та водоспад Шипіт.

Гора Брескул (1911 м) — вершина в Чорногірському масиві, розташована між Говерлою та Пожижевською. Популярна як проміжна точка при траверсі Чорногори. З вершини відкриваються краєвиди на Говерлу та озеро Несамовите.

Гора Вухатий Камінь (1864 м) — вершина в південно-східній частині Чорногірського масиву, на одному з відногів гори Смотрич. Відома своїми мальовничими скелями на вершині, що нагадують «вуха». Популярна серед туристів завдяки унікальним кам'янистим утворенням та краєвидам на Чорногору. Доступна з села Дземброня.

Сивуля — один із найцікавіших гірських масивів Ґорґан у Карпатах. Найвища вершина — Велика Сивуля, приблизно 1836 м, поруч розташована Мала Сивуля — близько 1818 м. Головна особливість маршруту — не лише набір висоти, а й кам'яні розсипи, слизьке каміння, густий жереп та місцями важкопрохідна стежка. Через це Сивуля може бути фізично складнішою, ніж здається за її висотою.

Гора Близниця (1883 м) — найвища вершина Свидовецького масиву. Розташована в Закарпатській області. З вершини відкриваються краєвиди на Чорногору, полонину Свидовець та Драгобрат. Поруч знаходяться високогірні озера Ворожеське та Догяське. Mount Bliznytsia (1,883 m) is the highest peak of the Svydovets massif. Located in Zakarpattia region. From the summit, views open to Chornohora, the Svydovets polonyna, and Dragobrat. Nearby are the alpine lakes Vorozheska and Dogyaska.

Скелі Довбуша — мальовничі скельні утворення в Українських Карпатах, названі на честь опришка Олекси Довбуша. Розташовані в околицях Яремче та Сколе. Скелі складені з пісковику, утворюють химерні форми — арки, башти, печери. Поруч знаходяться руїни фортеці XV століття та монастир. Популярний туристичний об'єкт, доступний для огляду.

Гора Високий Верх (1242 м) — вершина в Сколівських Бескидах поблизу с. Волосянка та смт Славське. Популярна для піших походів, доступна як одноденний маршрут зі Славського. З вершини відкриваються краєвиди на навколишні хребти. Mount Vysokyi Verkh (1,242 m) is a peak in the Skole Beskids near Volosianka and Slavske. Popular for hiking, accessible as a day hike from Slavske. From the summit, views open across the surrounding ridges.

Гора Парашка (1268 м) — найвища вершина однойменного хребта Парашка в Сколівських Бескидах. Розташована за 8 км на північний захід від м. Сколе Львівської області. Популярна для одноденних походів завдяки відносній доступності та панорамним краєвидам. На схилі гори знаходяться скелі Довбуша.

Озеро Несамовите — одне з найвищих високогірних озер Українських Карпат (1750 м над рівнем моря). Льодовикового походження, розташоване в карі на східних схилах гори Туркул у Чорногірському масиві. Площа — близько 2500 м², довжина 80–90 м, глибина до 1,5–2 м. Знаходиться в межах Карпатського національного природного парку.